Усі друкованi засоби масової інформації, заснованi органами державної влади або місцевого самоврядування, мають бути роздержавленнi. Такий закон у вівторок прійняла Верховна рада.
Реформа почне діяті 1 січня 2016 року і охопіть 518 друкованих видань. Їх загальний тираж складає 2,35 млн примірників, річний дохід - 286,7 млн грн. Це близько тритини ринку місцевої преси та майже дві тритини ринку передплати.
Впродовж 4 місяців з набрання чинності закону засновники видань мають погасити борги по зарплаті та обов’язкових платежах. А після цього - органи влади та місцевого самоврядування вийдуть зі складу засновників ЗМІ або перетворять їх на офіційні друковані видання.
Для держави - це спосіб заощадити. У 2013 році ці видання отримали фінансову підтримку у 97,8 млн грн. «Під час роздержавлення ця цифра буде зменшуватися», - стверджує Олег Наливайко, голова Держкомтелерадіо - комітету, який реалізує державну політику у цій сфері.
На першому етапі (2016 рік) буде проведено пілотний проект: реформують перші 44 видань, на що витратять близько 7 млн грн. Ще 95 млн грн пійде на реформування всіх іншіх видань протягом 2 років.
«Після пілотного проекту ми зробимо роботу над помилками і внесемо зміни в закон чи постанову Кабміну щодо процедури реформування»,- уточнив Олег Наливайко.
Роздержавлення – спосіб виходу ЗМІ з сфери впливу органів влади. Вимогу почати цей процес Україна отрімала від Парламентської асамблея Ради Європи ще у 2005 році.
Роздержавлення охопить 518 регіональних і місцевих газет комунальної форми власності – Наливайко
Але через брак фінансування видання можуть потрапити в іншу залежність. «Зараз роздержавлення буде відбуватися в інтересах редакційно-трудового колективу. Але є небезпека, що роздержавлені видання будуть звертатись до бізнес-кіл пізніше. Тому необхідно підтримати ці ЗМІ, щоб вони могли самостійно вижити», – резюмує голова Держкомтелерадіо.
Зараз приблизно третина державних і комунальних ЗМІ мають прибуток – частину доходів отримують від передплати, решту – від угод з владою про висвітлення діяльності і політичної реклами. Для решти видань будуть передбачені грантова допомога від Ради Європи та створення на базі спілки журналістів і медіаспільноти об’єднаних рекламних агентств, стверджує Олег Наливайко.
Редактор одного з найбільшіх регіональних видань газети «Подільські вісті» Петро Лічман впевнений, що роздержавлення матиме швидше психологічний ефект: «Суть у тому, що ми з владою станемо рівноцінними партнерами. Досі була дискримінація: навіть у виборі редактора». За словами Лічмана, його газеті влада неодноразово недоплачувала за висвітлення своєї діяльності.
Але і співзалежність влади і видань теж не зникне: «Через владу ми можемо налагодити зв'язок з комунальними підприємствами, головами держадміністрацій. З тиражем нам теж може допомогти тільки влада - вони можуть сприяти, щоб нас передплачували»,- каже Петро Лічман.
Точна кількість працівників у державних та муніципальних ЗМІ наразі не відома. Але Наливайко впевнений, що масових скорочень не буде - журналістські штати в регіонах оптимізовані, у районних газетах працює по 3-5 людей. Згідно з прийнятим законом, працівникам, звільненим під час реформування, засновник редакції зобов’язаний виплатити компенсацію.