Сьогодні, 15 січня, найстарішому літературному виданню України, журналу іноземної літератури «Всесвіт» виповнюється 90 років. Про це повідомляє головний редактор часопису Дмитро Дроздовський в інтерв'ю для культурно-видавничого проекту «Читомо».
Журнал «Всесвіт» - єдиний український журнал, спеціально присвячений іноземній літературі, культурі, мистецтву і суспільно-політичним акцентам зарубіжних країн, який видається від січня 1925 року.
Видання було засноване видатними українськими письменниками Василем Елланом-Блакитним та Миколою Хвильовим. За 90 років свого існування часопис надрукував більше півтисячі романів, тисячі поетичних добірок, повістей і драматургічних творів, тисячі статей, розвідок, есе, репортажів, інтерв'ю авторів із 105 країн світу в перекладах із 84-х мов світу.
До створення «Всесвіту» свого часу долучалися видатні постаті української літератури, як от Василь Еллан-Блакитний, Микола Хвильовий, Олександр Довженко - як художній редактор, пізніше Дмитро Павличко, Віталій Коротич та інші.
Саме на сторінках «Всесвіту» з'явилися перші переклади таких творів, як: «Сто років самотності» Габріеля Гарсіа-Маркеса, «Love Story» Еріка Сіґела, «Хрещений батько» та «Останній дон» Маріо П'юзо, «Бунт розуму» Ірвінґа Стоуна, «Звіроферма» Дж. Орвела, класику Кафки, Цвайґа, Беккета, Фолкнера, Джойса, Гемінгвея, бестселери Крісті, Кінґа, Гейлі, Доктороу, Відала, Кардіналь тощо.
Впродовж останніх 10 років при журналі «Вcесвіт» присуджується престижна літературна премія Ars Translationis («Мистецтво перекладу») ім. Миколи Лукаша.
Дмитро Дроздовський вважає, що «Всесвіт» випав із літературного мейнстриму десь у 1993-94 рр., коли всіх охопила масова паніка через гіперінфляцію. «Та й чи легко живеться сьогодні нашим читачам? Розумію, що хтось має обирати між коштами на передплату і чимсь життєво важливішим», - сказав він.
Водночас журналу необхідна популяризація, він втратив чимало свої передплатників у Криму і на Донбасі.
«Думаю, що нашого редакторського колективу просто фізично замало для гучних промоцій журналу. Ми маємо робити свою справу - а це не так просто, бо ж водночас ти і добираєш матеріали, домовляєшся з перекладачами, редагуєш, упорядковуєш, розробляєш концепцію номера, домовляєшся з власниками авторського права... - і просто фізично ще не встигаєш про це говорити в ЗМІ. Я сподіваюся, що члени нашої редакційної колегії сприяють популяризації журналу в студентських аудиторіях, анонсуємо матеріали в «Кур'єр Кривбасу», «Літературній Україні», «Слово і Час». Сподіваюся, що цей ювілей буде доброю нагодою ще раз сказати про журнал і запросити до його читання», - сказав головний редактор журналу.
Вероніка Коробенюк для «Телекритики»