Німецький посол Крістоф Вайль під час зустрічі в рамках 20-го Форуму видавців у Львові зазначив: «Українські діти читають більше від німецьких». Таку ж думку висловив відомий американський автор дитячих книг перекладених і виданих серією у «Видавництві Старого Лева» Джеремі Стронг під час свого візиту на Форум видавців: «Українські діти набагато більше читають в сучасний час аніж у нас, про це свідчить також кількість проданих примірників моїх перекладених книг». Та все ж таки, культура читання зараз під загрозою.
Читання – процес спілкування з книгою, ключ до знань і розумового розвитку, засіб морального виховання. Читання сприяє естетичному, психічному розвитку дитини. У процесі сприйняття художньої дійсності вона вчиться. Основою психічного розвитку дитини до 5 років є саме мовлення. Читання відіграє важливу роль у розвитку особистості дошкільника. У ранньому віці таке спілкування опосередковане і можливе через слухання тексту, читаного дорослим.
Як же читати дітям? Хто повинен читати дітям? Як прищепити дитині інтерес до читання?
Досвід польських колег показує. що дитині потрібно читатикожний день, краще в один і той же час, хоча б 20 хв.,захоплено та цікаво для дитини, використовуючи голос (тихо, швидко, повільно, високим і низьким голосом, з паузами тощо), міміку і жести, ігрові ситуації. Дітям повинні читати в першу чергу батьки. Проте сімейне читання не є популярним серед сучасних родин. Більшість батьків, в силу різних причин, не читають дітям. Це і брак вільного часу, небажання, нерозуміння значущості спілкування та впливу сім’ї на розвиток дітей. Більшість батьків не мають домашньої бібліотеки, оскільки не вбачають в цьому великої потреби, адже все, що потрібно, можна знайти в інтернеті, в тому числі і електронні дитячі книги.
Найважливіше у навчанні та вихованні дитини – це приклад дорослих. Це стосується і читання. Читання – це шлях до знань, а знання – шлях до успіху, самореалізації і високого соціального статусу. Успіх людини – успіх покоління – успіх нації. У фонді ABCХХІ – “Вся Польща читає дітям» переконані: «Якщо ми хочемо жити у країні розумних, освічених і культурних людей, потрібно потурбуватися про те, щоб щоденне читання вголос стало пріоритетом у наших домівках, садках, школах, у яких вчаться наші діти».
Форми та види промоції в Україні. Результат, ефективність та кількість охоплених читачів.
Зараз увага до дитячого читання в Україні завдяки активній позиції бібліотек, громадських організацій у суспільстві, значно зросла. Проблемою є тільки те, що відсутні державні програми розвитку та підтримки дитячого читання, книговидання тощо. Спеціальні програми читання дітям пропонують дитячі розвиваючі центри та клуби, центри раннього дитячого розвитку, які зараз діють у кожному великому місті. Сучасні бібліотеки розгортають нові проекти із залучення дітей до читання: «Україна читає дітям»; зустрічі з письменниками та презентації книг для дітей; конкурси («Кращий читач України», дитячих малюнків), літературні вікторини, ранки, виховні проекти тощо. Для дошкільнят, як показує досвід окремих бібліотек, пропонують читання-ігри («Пограйте з дітьми у …книжки»), читання-спілкування, проведені спільно бібліотекарями та психологами, за участі батьків та родичів дітей.
Детальніше про форми промоції читання.
- Форум видавців та інші фестивалі
Форум видавців – не суто книжкова виставка. Це повноцінний фестиваль, а «Форум видавців-дітям» - дитячий фестиваль і книги дитячих видавництв лише доповнюють програму подій, де завжди присутні провідні дитячі видавництва. І головне – багато письменників, як відомих: Галина Малик, Леся Воронина, Сашко Дерманський, Марина Павленко, Роман Скиба, так і тих, хто лише починає свій творчий шлях. Тут є багато акцій, різноманітних майстер-класів, квестів, презентацій, забав. Приємно, що організатори, мандруючи виставками в інших країнах, переймають і втілюють у життя позитивний досвід. Також слід відзначити фестиваль української дитячої книги Музею книги та друкарства «Азбукове Королівство Магів і Янголів», де завжди тепла і гостинна атмосфера, як для учасників так і для гостей. А також місцеві фестивалі: «Artgnosis-2015» у Вінниці, «Видавничий NON STOP», Київ, Мистецький фестиваль «Ї», Тернопіль, «Книжковий Арсенал», Київ, Міжнародний фестиваль оповідання «Intermezzo», Вінниця.
Книжкові виставки: знову ж таки «Форум видавців», «Книжкові контракти», Київська міжнародна книжкова ярмарка «Медвін: книжковий світ»,
- Проекти НБУ та бібліотечна робота
Конкурс «Найкращий читач» разом з Форумом видавців, а також щоденна праця бібліотекарів з дітьми задля промоції та пропагування книги та читання, презентації, зустрічі, цікаві заходи – це велика робота з промоції читання.
«Почитав у бібліотеці – купив у книгарні». Такого висновку дійшли у США за результатами дослідження ролі бібліотек у просуванні книжок на ринку.
«Американське видання Library Journal за підтримки сервісу моніторингу Боукер PubTrack провело дослідження, з’ясовуючи звички користувачів бібліотечних установ. Між іншим, фахівці цікавилися тим, як між собою співвідносяться практика читання книг, взятих напрокат, і подальша покупка книжкової продукції – як у друкованому, так і в цифровому форматах. В опитуваннях брали участь близько 2500 респондентів, які користуються послугами бібліотек США.
За визнанням редакторів журналу, результати здивували їх самих: як виявилося, більше половини всіх опитаних купували книги авторів, з творами яких вони ознайомилися завдяки бібліотечним сервісам. Що стосується активних користувачів бібліотек, які вдаються до послуг цих установ як мінімум раз на тиждень (таких виявилося близько 20% від загального числа респондентів), то серед них дві третини купували книги вже відомих їм авторів, а 40% заявили, що віддавали перевагу саме тим виданням, які брали в оренду». - Пише газета «Друг читача».
- Громадські активісти
У такій потрібній справі як виховання молодого покоління через залучення до читання, надзвичайно важливий вклад громадських активістів, які перейняті справою і можуть залучити до пропагування інших небайдужих, є ідейними і цілеспрямованими.До прикладу, казкарка Джинні, або громадська активістка Евгенія Пірог результати проектів якої дають позитивні результати: «Додай читання» та книжкові шпаківні, «Срібна читацька книга», яка стала рекордом України, у ході яких до читання і творчості залучено дітей різного віку, а до промоції читання – письменників, ілюстраторів, вихователів, вчителів, батьків в різних містах України, «Тату, почитай!» та журнал – залучення до читання батьків, впровадження традиції родинного читання,«Марафон 42», де діти самі розповідають про улюблену книжку і тим самим рекомендують її своїм одноліткам.
Ще одним ініціатором створення пізнавальної гри для дітей від восьми років та їх батьків – лото «Природознавчий калейдоскоп», яка підштовхуватиме до читання та пошуку матеріалу, спільного проведення вільного часу дітей та батьків є Ірина Гладун. Ідея виникла через відсутність україномовних ігор і це виявилося одним з методів стимулювання залучення до пізнання, а, отже, читання, через гру.
Ще одним з таких проектів, що досліджують літературу, а отже допомагають вирізнити з неї якісну та промоціювати її потім для читання є портал «Ключ» - ініціатором створення якого єНаталя Марченко (старший науковий співробітник Інституту біографістики Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського).
- Проекти ЦДЛДЮ
Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва реалізує проекти, спрямовані на розвиток дитячого читання та популяризацію якісних сучасних книг для дітей з 2009 року. До цього часу за такий відносно невеликий період втілено вже дуже багато проектів. А це: «Люди-легенди» (авторМар’яна Савка); «Виховна година з книжкою», «Творче читання» (автор Галина Павлишин), «Багатомовне читання» (автор Наталія Трохим), літературний фестиваль «Дивокрай» (який проходить у рамках щорічного симпозіуму «Література. Діти. Час» та охоплює кілька міст України. Це і презентації, зустрічі з авторами, літературні квести, вуличні читання, флеш-моби тощо), щорічне святкування «Міжнародного дня дитячої книги».Перший фестиваль «Дивокрай» відбувся у 2010 році пройшов з великим успіхом у Львові та Львівській області за участю письменників, видавців, діячів культури, науковців, педагогів з усієї України.
Основною метою фестивалю «Дивокрай» є привернення уваги суспільства та громади міста проведення фестивалю до необхідності виховання у молоді потреби, навиків і культури читання, пропаганда престижності читання української дитячої літератури, загалом – отримання доброї освіти і знань, а також популяризація творів сучасних письменників літератури для дітей та юнацтва.
Заходи, організовані з метою привернути якнайбільше фахової уваги до літератури для дітей та юнацтва. Фестиваль «Дивокрай» проводиться чи не єдиний в Україні і охоплює майже усіх дітей дошкільного та шкільного віку у місці проведення. Тому важливим є організація такого фестивалю одночасно у всіх великий містах України. Заходи для реалізації мети фестивалю були різноманітні і долучали читача до книжки з різних сторін: авторські зустрічі, майстер-класи, театральні вистави дитячих колективів, вуличні пластові читання, духовні читання. Проводилися вони длядітей шкільного віку та їх батьків, вчителів, педагогічних працівників, науковців, всіх жителів міст.
Щодо ефекту від проведення, то у 2012 році під час фестивалю у Тернополі відбулося двадцять дев`ять авторських зустрічей, в яких було задіяно більше 500 дітей, п`ять творчих зустрічей - 50 дітей дошкільного віку, три вуличні читання, які провели пластуни - 50 дітей середнього шкільного віку. Курсував, як і в 2011 році літературний корабель за участю бібліотекарів та НСОУ ПЛАСТ і охопив близько 60 дітей-сиріт, діти мали змогу знову покататися на ретро-тролейбусі, погратися в квестові ігри в супермаркеті Новус – 20 дітей середнього шкільного віку. Для бібліотекарів та шкільного активу, вчителів української мови, вчителів початкових класів проведено було читацьку конференцію, круглий стіл.
13 вересня 2013 року у рамках 20-го ювілейного Форуму видавців у Львові від Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва з питань раннього виховання дитини через читання в рамках Міжнародного проекту «Література. Діти. Час» відбулася відкрита дискусія «Вся Україна читає дітям».
«Для популяризації читання підходять усі методи: створення рекомендаційних списків кращих книг для читання, конкурси кращих текстів сучасних авторів, підтримка авторів-укладачів збірників творів для дітей тощо» - говорить Тетяна Качак – доцент кафедри філології та методики початкової освіти Прикарпатського національного університету.
Використовуючи досвід польських колег варто впровадити: сімейне читання, читання в дитячих закладах, читання бібліотекарями та вчителями дітям з якими вони працюють.
Читають дітям і у дошкільних навчальних закладах. Окрім програмових книг та творів, додатково читають вихователі, керуючись як власною ініціативою, так і беручи увагу у різних конкурсах, проектах, акціях. Прикладом може бути проведення Марафону читання «Розкажи дитині казку», ініційованих Львівською міською радою і проведеного у дошкільних закладах міста за участі відомих артистів, спортсменів, журналістів та громадських діячів.
Важливість читання у житті і розвитку дитини мають зрозуміти і самі батьки та працювати над цим з перших днів, коли дізнаються, що у них буде маля: читати дитині з перших днів, вибирати разом книги, навчити дитину слухати, коли їй читають та гортати книгу разом з нею, і, звичайно, велику роль відіграє власний дорослий приклад.
Впровадження проекту від ЦДЛДЮ - «Вся Україна читає дітям», який має за мету охопити усі обласні центри України дозволить перейняти і впровадити досвід сусідів а також запропонувати свої проекти. «Якщо ми хочемо жити у країні розумних, освічених і культурних людей потрібно потурбуватися про те, щоб щоденне читання вголос стало пріоритетом у наших домівках, садках, школах, у яких вчаться наші діти» вважають у фонді ABCХХІ – «Вся Польща читає дітям!».
Довідка про проект: Соціальний проект, започаткований у Польщі 2001 року фундацією «ABCXXI – Вся Польща читає дітям» з метою популяризувати читання в родинах і підвищувати інтерес до книжки серед підлітків. Фундація співпрацює з більш ніж 30 польськими установами й організаціями в дев’яти країнах, де мешкає польська діаспора. Спочатку вчителі, методисти та інші фахівці з цих країн мають пройти онлайн навчання й дізнатися про методи й інструменти читацької кампанії. Вони спілкуються з польськими дитячими письменниками та експертами фундації. Потому вони готові не лише проводити сеанси читання з дітьми, а й учити батьків спілкуватися з дитячої книжкою.
Мета проекту «Вся Україна читає дітям» - підвищення поінформованості суспільства про важливість читання для дітей з найменшого віку та навчання батьків і вихователів для заохочення раннього інтелектуального розвитку дітей, їх читацьких та комунікативних здібностей; поширення та впровадження ідеї раннього читання дітям. Девіз кампанії: «Читайте дитині від народження 20 хвилин щоденно!».
Проект передбачає створення промоційних роликів для популяризації раннього читання дітям на радіо та телебаченні. Видання та презентація посібника «Творче читання» та ілюстрованої книжечки «Перша книжка моєї дитини» для дітей віком від 6 місяців до 3 років з віршами сучасних українських письменників. Вишколи (презентації, тренінги, інтерактивні семінари тощо) для фахівців у галузі початкової освіти, бібліотек та громадських організацій, які займаються освітою та розвитком дітей з усіх областей України у Львові. Проведення тренерами зустрічей по областях.
У процесі реалізації проекту будуть використані різні методики залучення дитини до читання й розвитку дитини через читання.
«Впроваджуючи в життя цікаві проекти, забезпечуючи спілкування дітей з книгою, з авторами, залучаючи їх до книгочитання, ми створюємо не тільки культ книжки, а й перетворюємо читання з примусу на читання – життєву потребу, на читання-задоволення, читання-комунікацію. Адже інтелектуальною, духовно багатою та високорозвиненою нацією може бути тільки читаюча нація» - говорить Тетяна Качак.
Основним методом популяризації читання серед дітей і підлітків президент фундації «Вся Польща читає дітям» Ірена Кожмінська вважає щоденне читання дітям уголос. Вона закликає батьків та інших дорослих (дідусів, бабусь, вихователів, педагогів) щодня 20 хвилин спілкуватися з дітьми посередництвом книжок. Цього часу досить, аби дитина отримала задоволення від книжки, не знудилась і не втомилася. Ірена проти того, аби дітей змушували читати або вчили цьому завчасно.
Підтримали проект відомі польські співаки, актори, спортсмени й бізнесмени. За їхньою участю було відзнято 14 промофільмів, де вони читають книжки своїм дітям.
Нині цей рух із промоції читання став загальноєвропейським. Його ідеї та методичні матеріали поширюють в Чехії, Словаччині, Литві, також перші кроки робить і Україна.
Фундацію багато разів відзначали національними й міжнародними преміями, зокрема премією «IBBY Asahi Reading Promotion Award» за промоцію читання (2006 року).
2010 року в Україні було започатковано схожий Національний Проект «Україна читає дітям» (координатор – Національна бібліотека України для дітей, у регіонах – обласні бібліотеки), проте він тривав недовго. А вже в 2013-му фундація разом із Центром дослідження літератури для дітей та юнацтва започаткувала всеукраїнську акцію «Вся Україна читає дітям», щоб у 2014 році поряд з Чехією, Словаччиною, Литвою, Німеччиною на чолі з ініціатором, Польщею, розпочати спільний проект «Вся Європа читає дітям». Наразі акції постійно відбуваются у Львові та на Закарпатті.
- Міжнародні проекти та співпраця
В рамках семінарів «Література. Діти. Час» постійно піднімаються питання освітнього і перекладацького канону в дитячій літературі і дитячого книговидання, роль бібліотек у підтримці читання серед дітей, про вплив сучасної дитячої бібліотеки на формування авторського середовища, про можливості використання у бібліотечній роботі методик казко терапії, шляхи промоції дитячої книги і дитячого читання у сучасному суспільстві, підтримка її державними і недержавними інституціями. « Програма підтримки читання: від регіону до країни» презентувала Олександра Коваль – це комплексний перспективний проект, розроблений спільними зусиллями органів місцевого самоврядування, негромадських організацій, освітніх, бібліотечних, видавничих організацій міста Львова. Його мета полягає у цілеспрямованому формуванні в Львівському регіоні раціонально організованого соціокультурного простору читання, сприятливого для активізації читання і підвищення рівня читацької компетенції різних соціальних груп, у тому числі і дітей.
«Читати – модно!» - під такою назвою було здійснено у 2013 році новий довготривалий проект Мальтійської служби допомоги – проект промоції читання книг серед дітей, що живуть в інтернатах Львівщини. Внаслідок кількамісячної праці над проектом та співпраці з письменниками, видавцями і літературознавцями, МСД склала унікальний список якісних видань з понад 350-ти одиниць. Метою є запропонувати дітям непересічну літературу. Ми здійснили підбірку видань, які становлять щонайкращу літературу, видану в Україні за останній десяток років. Причому наша добірка, окрім вікової, поділяється на кілька інших категорій: художні тексти; художньо і високоестетично оформлені видання; науково-пізнавальні, довідкові, енциклопедичні видання; просвітницькі, науково-популярні видання, життєписи, біографії; краєзнавчі, художні альбоми. Ми хочемо усіма можливими способами залучати дітей до читання книжок, збудити у них цікавість і любов до контакту з якісною книгою, бажання пізнавати нове і творити самому, аби допомогти їм збудувати цілісну і якісну особистість. І першою чергою це можна здійснити, давши в руки дитині таку книгу, від якої вона просто не зможе відірватися. Тож, ми закупили книги за створеним нами списком, і тепер передаємо їх до інтернатів Львівщини. І здійснюватимемо також додаткову супровідну промоцію. У нас є двосторонні домовленості із зірками української музики про виїзди до інтернатів області з невеликими програмами спільного читання, музикування, спілкування, які б допомагали у справі підняття інтересу до книги, освіти, знань саме у цьому середовищі; підняли рейтинг книгочитання серед дітей і зробили його модною, трендовою справою. Всі ці заходи буде реалізовано в рамках програми активної промоції здійсненого нами поповнення бібліотечних фондів та читання книг дітьми у інтернатах загалом. Ми сприятимемо промоції книгочитання та підвищення рейтингу популярності цього заняття серед дітей з інтернатів, тим самим вкладаючи свою лепту до побудови фундаменту цілісної, сформованої особистості кожної дитини. Наше гасло: «Читати – модно!»
«ПРОМОЦІЯ ЧИТАННЯ» - під такою назвою відбувся двохденний інтерактивний семінар з різних технік промоції читання серед дітей та підлітків 17-18 травня 2013 року у м. Львів. Семінар відбувся в межах проекту Book Platform, що реалізовується за підтримки програми Східного партнерства, під час сьомого Дитячого фестивалю у Львові і мав на меті представити найкращі практики промоції читання серед дітей та підлітків, що можуть бути використані у сучасному інформаційному середовищі. Учасниками були 20 українських бібліотекарів (зокрема найкращі координатори конкурсу дитячого читання «Найкращий читач України-2013») та до 10 учасників з Грузії та Вірменії (5 учасників з кожної країни).
Довідка про проект: Проект Book Platform реалізовується фондом Next Page (Болгарія) за підтримки програми «Культура» Східного Партнерства Європейського союзу спільно з Громадською організацією «Форум видавців» (Україна), Національною асоціацією видавців (Вірменія) та Асоціацією видавців Грузії (Грузія). Проект спрямований на розвиток книжкової сфери Вірменії, України та Грузії. В основі проект ідея зростання ролі культури у сталому розвитку країн регіону Східного Партнерства та активізація регіональної співпраці між державними установами, громадськими об´єднаннями, культурними і науковими організаціями в регіоні Східного партнерства та Європейського Союзу.
На Міжнародній науково-практичній конференції «Бібліотека вищої школи на новому етапі розвитку соціальних комунікацій» 24-25 жовтня 2013 року було піднято питання ПРОМОЦІЇ КНИЖОК ТА ЧИТАННЯ в ЗМІ. Дослідження присвячено розгляду основних способів промоції книжок з метою привернення уваги читачів та підвищення попиту на відповідні друковані видання.
- Популяризація читання на ТБ та радіо
Адже все частіше постає питання, як сьогодні можна популяризувати книжки та читання. До комунікаційної політики книжок зазвичай відносять рекламні оголошення на телебаченні, радіо й у пресі, каталоги видавництв з інформацією про нові видання, рецензії, огляди, участь у книжкових виставках та ярмарках, інтерв‘ю з авторами, літературні дайджести та рейтинги, плакати та буклети, інформацію з сайту видавництва або письменника, блоги авторів, які в свою чергу виступають засобом та об‘єктом реклами, та в другому випадку самі потребують окремої промоції.
Більшість компаній користується найбільш доступними та дешевими способами рекламування та промоції книжок. На сьогодні рівень рекламно-інформаційної діяльності суб‘єктів видавничої справи, книговидання та книгорозповсюдження залишається не достатньо високим, хоча й надзвичайно важливим. Звернемо увагу на такі медіа-канали, що використовують для промоції книжок та читання, як от телебачення, радіо та періодична преса та на досвід українських масс-медіа у сфері популяризації книжок та читання.
На вітчизняному телебаченні, на превеликий жаль, є лише одна програма про книжки. Вона виходить на каналі УТ-1 і має назву «Книга.ua», виходить щоп‘ятниці о 13.15, її тривалість 20 хвилин. Між іншим програма доступна й для онлайн перегляду. Міжнародна науково-практична конференція «Бібліотека вищої школи на новому етапі розвитку соціальних комунікацій» 24-25 жовтня 2013 року
Власне, окрім спеціалізованої програми про книжки, також можна виділити різноманітні розважальні програми у форматі ток-шоу в яких знаходиться час на приділення уваги промоції книжок. Так, Опра Уінфрі у своєму надпопулярному шоу часто рекомендує глядачам звернути увагу на певні твори літератури, що призводить до збільшення уваги до цих творів. Можна сказати, що завдяки пораді чи маленькому коментарю ведучої продаються наклади.
Слід відмітити, що в радіо ефірі y FM-діапазоні також зустрічаються розважальні програми присвяченні книжкам. На радіостанції «Гала-радіо» були хвилини, коли діти розповідали про дитячі книжки в перервах між рекламою та музикою (осінь 2012- зима 2013).
На радіо «Relax» також між піснями, новинами та рекламою передбачено розважальні записи – уривки з відомих творів під назвою «Relax прочитання», які можна класифікувати як розважальну програму-вставку з маленьких (всього лише на 100-120 слів) фрагментів з улюблених літературних (класичних та сучасних) творів, що відповідають загальному формату радіостанції на Relax FM, легкому та спокійному радіо.
Концепція програми – це фрагменти з класичних та сучасних творів світової літератури, логічно завершені та такі, що легко сприймаються на слух аудиторією радіостанції.
Радіопрограма «Relax – прочитання» має за слоган фразу: «Фрагменти з улюблених творів». І хоча на меті автори програми не мають просувати читання взагалі, формувати культуру читання чи просувати письменників, місія програми полягає всього лише у відволіканні та розважанні слухача, проте ми не можемо ігнорувати факт існування такої програми в українському FM-діапазоні.
За планом програма виходить один раз на дві години з 10.00 до 23.00 та чотири рази на годину з 23.00 до 06.00. Читають фрагменти ведучі радіостанції, так звані бренд-войси, впізнавані голоси ведучих радіостанції, чоловічі або жіночі в залежності від літературного фрагменту та його автора.
Повноцінна авторська програма українського актора Олексія Горбунова «Зворотній бік вітру» виходила в ефір на хвилях радіостанції «Ренесанс» упродовж декількох років. Ця програма не мала аналогів в українському ефірі, адже в ній автор читав фрагменти культових творів (Давлатов, Шукшин, Пелевін, Муракамі). Важливим є й той факт, що автор та ведучій самостійно, на свій смак, обирав авторів та твори, а також стиль читання фрагментів перед мікрофоном. Тривалість програми складала годину, виходила вона щовівторка, але оскільки формат радіостанції музичний, то читання фрагментів творів перебивали музичними композиціями.
Цікавим видається нам процес стимулювання читання через друковані медіа, а саме суспільно- політичні, ділові та розважальні видання. Наприклад, у розважальних виданнях можна розміщувати різні корисні поради для читачів, які взяли з книжок. Це можуть бути способи освідчення в коханні або перелік місць освідчення в коханні літературних героїв; зібрання кулінарних рецептів із відомих творів; ідеї, як добре провести родинний вечір, чи перелік нестандартних подарунків, які отримували літературні герої. За статистикою видання такого плану мають широке коло читачів і, можливо, цікавий факт змусить їх прочитати весь твір, а можливо вони зрозуміють, що книжки – це збірки корисної й цікавої інформації.
Періодичні видання також іноді долучаються до промоції книжок через друк на своїх шпальтах різноманітних рецензій та анотацій чи то більше, навіть публікації журнальних варіантів твору, як це робить видання Фобрс Україна. Нон-фікшн та бізнес-література часто потрапляє до уваги редакторів ділових видань. Редакції публікують частини, анотації та журнальні варіанти книжкових видань бізнес-тематики та таких, що мають відношення до бізнесу. Так, Форбс опублікувало журнальний варіант книги І. Літовчекна «Запалюючи зірку: історія Київстару від першої особи», «Правила бізнесу Генрі Форда», фрагмент книги «Код Дурова», «Величні за власним вибором», «Як влаштований цей світ. Нариси на макросоціологічні теми».
Провідне видання США Publisher‘s Weekly публікує анотації, відгуки та рецензії на книжки, а також рейтинги літератури, які складаються на основі рівня продажів книжок. Видавці США також намагаються розповсюджувати інформацію про нові книжки в періодичних виданнях, Міжнародна науково-практична конференція «Бібліотека вищої школи на новому етапі розвитку соціальних комунікацій» 24-25 жовтня 2013 року рекламах та інформаційних матеріалах, які публікують Washington Post, Newsweek, New York Times.
На каналі ВВС мало місце шоу «Велике читання», у результаті якого було обрано улюблену книгу нації, нею стала «Володар перстнів» Д.Толкіена. У США бібліотеки разом із телевізійним каналом намагалися змусити глядачів почитати книжки. Після трансляції історичних фільмів глядачам пропонувався перелік із декількох книжок, які мали відношення до періоду, який було показано у фільмі та пропонувалось завітати до найближчої бібліотеки.
Інформаційні листки чи газети, що випускають книжкові супермаркети, асоціації видавців, видавництва, книжкова палата можна віднести до промоції книжок. Якщо переглянути інформаційний лист, що випускала мережа магазинів «Емпік», то там можна зустріти новини з життя цієї мережі магазинів, інформацію про нові книжки, інтерв‘ю з авторами і рейтинги книжок – вся ця інформація, безперечно, впливає на покупця, до того ж на шпальтах розміщують анонси подій, що мають відбутись у залах магазину. Між іншим, інформаційні листики видавництв та книжкових мереж надзвичайно подібні до виставок літератури в бібліотеці, з тією лише різницею, що бібліотека виставляє тематичну літературу з метою ознайомлення читачів із творами, що знаходяться у фондах , а ось видавництва та книжкові магазини намагаються, окрім ознайомлення аудиторії з асортиментом своєї продукції, ще й продати свої книжки.
Отже, при вдало продуманій комунікаційній стратегії використання засобів масової комунікації може привернути увагу до певних книжок взагалі та читання зокрема.
До прикладу, завдяки розвитку технологій, ми маємо змогу користуватися та створювати самим такий вид промоції книги, як буктрейлер. Буктрейлер, як додаткова промоція книги. Буктрейлер (англ. booktrailer) - це невеликий відеоролик, що розповідає у довільній художній формі про будь яку книгу. Мета таких роликів - пропаганда читання, залучення уваги до книг за допомогою візуальних засобів, характерних для трейлерів до кінофільмів. Як правило, тривалість буктрейлера становить не більше 3 хвилин. Такі ролики знімають як до сучасних книг, так і до книг, що стали літературною класикою.
Висновки
Держава, нажаль, зберігає байдужість а не допомагає у розвитку книговидання та промоції читання. Фонди бібліотек не поповнюються книгами, місцевим бюджетам не додає коштів на закупівлі, громадські ініціативи ігнорує, в інформаційне поле ідею «нації, яка читає» ніким чином не просуває, на міжнародних виставках Україну показує в найгіршому світлі.
«Читацька культура занепадає не від вчора і не від сьогодні – а ще від тих жахливих 90-х, коли ціле покоління випало з читацького процесу. Але ж ми свідомі того, що суспільство динамічно змінюється в позитивному руслі. Головне наша добра воля на те.» - Маряна Савка.
І тому такі проекти як промоція читання серед дітей і молоді, проекти міжнародні, німецькі, польські вони є універсальні і стратегічні, голосно кажучи, для цілого людства. І я дуже вдячна тим людям, які виконують роботу, яка, можливо, не дає результатів вже зараз, їх не видно сьогодні, і можливо, не буде видно завтра, але після завтра це якісно змінить образ і міста і людей, які в місті живуть, і країни, і людства. Бо якщо людство позбудеться звички читання, воно позбудеться інтелектуального розвитку і опуститься на дуже багато сходинок вниз попри те, що ми будемо мати супермобільні телефони тощо. Але без труду читання в цивілізаційному сенсі ми будемо опускатися все нижче і нижче. І якщо ми це зрозуміємо, то ми почнемо надавати все більшої ваги таким проектам, не легковажити ними, а розуміти, що такі проекти будують наше з вами майбутнє.
Проблеми дитячого книго читання окреслені дуже умовно, адже за кожним з ключових питань стоїть ще з десяток. Вирішити їх можна тільки спільними зусиллями, запровадження на державному рівні ефективних проектів та програм підтримки й розвитку дитячого читання, книговидання, забезпечення бібліотек новою якісною, актуальною сучасною літературою.
Впроваджуючи в життя цікаві проекти, забезпечуючи спілкування дітей з книгою, з авторами, залучаючи їх до книгочитання, ми створюємо не тільки культ книжки, а й перетворюємо читання з примусу на читання – життєву потребу, на читання-задоволення, читання-комунікацію. Адже інтелектуальною, духовно багатою та високорозвиненою нацією може бути тільки читаюча нація.
14 квітня 2015 року, м. Тернопіль
Письменниця-казкарка, громадський активіст,
Ірина Мацко, письменниця, директор Тернопільського відділення ЦДЛДЮ