Автор – Санді МакЛеуд (Sandy MacLeod) - Виконавчий директор з питань друкованої версії газети The Toronto Star and Metro English Canada, Онтаріо, Канада smacleod@thestar.ca
Аудиторії традиційних (друкованих) газет у Канаді залишаються тривкими, що доводить останній звіт Vividata, поширений раніше цього року.
Зі звіту Vividata видно, що газета Toronto Star має рекордно велику аудиторію приблизно у 3 мільйони читачів щодня на території Великого Торонто (місто та прилеглі території – прим.РП), у той час як Globe and Mail показала рекорд у національній аудиторії, яка перевищує 3 мільйони читачів щодня.
Звісно, зростання у теперішні часи приходить від аудиторій, які отримують щоденно доступ до контенту газети онлайн через смартфони, планшети та комп'ютери.
Читачі не виявляють аж такого великого прагнення використовувати багато пристроїв, щоб читати газету щодня, як очікувалося спочатку. Ще не так давно керівники газет мали переважну думку, що читачі будуть читати газети на різних платформах протягом дня або тижня. Так, припускалося, що читач друкованого видання може витрачати до 30 хвилин вранці на те щоб проглянути свіжий номер, а потім, протягом дня, буде відслідковувати новини на вебсайті видання. Крім того, під час ланчу він може швидко передивитися заголовки і витратить декілька хвилин на те, щоб наприкінці дня зробити те саме за допомогою планшету. А видання, які виходять друком тільки на вихідні, читач протягом тижня переглядатиме у цифровому вигляді.
Пройшло декілька років, і ми бачимо, що газетні аудиторії схиляються до використання однієї платформи. Коротко кажучи, вони не переключаються з пристрою на пристрій, як від них очікували.
Найпершим індикатором цього феномену для багатьох видавців була поява платного доступу. Видавці пропонували безкоштовний доступ передплатникам, які оплачували доставку видань на домашню адресу, розраховуючи, що більшість з них активує свої акаунти, щоб насолоджуватися безкоштовним доступом до вебсайту газети.
Але ж результати насправді виявилися неочікуваними. На деяких ринках кількість передплатників, які зареєструвалися на цифрову передплату, вдалося довести до максимальної, понад 75%. Але дуже багатьом не вдалося досягти навіть 25% переходів на цифрову передплату.
З багатьох опитувань видавців у Північній Америці видно, що у більшості випадків рівень реєстрації тих, хто має друковану версію, на онлайн доступ є суттєво меншим 50%. В деяких випадках він навіть менший 10%. А найвища цифра, про яку я чув для цього регіону, була біля 75%.
Очевидно, що далеко не усі передплатники друкованих видань зацікавлені у цифровому контенті від своїх щоденних газет.
Звісно, з будь-якого правила завжди є виключення. Деякі видавці мають аудиторії, які активно використовують декілька платформ, і вони твердо переконані, що їх читачі перемістяться на цифрову платформу. Чудовим прикладом цього є La Presse у Монреалі, яка створила планшетне видання і припинила видавати друковане видання у робочі дні, залишивши тільки один друкований вихід на тиждень – у суботу.
Але коли ви аналізуєте глобальні тенденції, потужний вплив мови та культури стає дуже наочним.
Видавці у Квебеку, Норвегії, Польщі та навіть у Німеччині мають мовні та культурні переваги у тому, щоб не випускати свої аудиторії з орбіті впливу своїх видань та продуктів. Але видавці у великих містах Північної Америки, які говорять переважно англійською, наприклад у Торонто та Чикаго, стикаються зі значно більшою конкуренцією, а їх аудиторії мають набагато ширший вибір.
Іншим значущим фактором є передплатна ціна на друковану газету. Аудиторії видань, які мають дуже високу передплатну ціну (US$10 на тиждень або вище) менше дублюються на різних платформах, аніж у видань з меншою вартістю передплати. Це може свідчити про те, що вища передплатна ціна може виштовхувати маргінальних читачів до безкоштовної або недорогих альтернатив.
На це варто звернути особливу увагу тим видавцям, які працюють на регіональних ринках. Тенденції у Північні Америці є різними для національних та міжнародних гравців, таких як, наприклад, The New York Times. І це вказує на те, що ми більше не можемо покладатися виключно на стратегію бренду для того, щоб збільшувати аудиторії. Скоріш за все, ми мусимо мати специфічні стратегії для кожної з платформ, яка у грі.
Крім того, ми маємо це робити ефективно та швидко. Недостатньо лише створити контент та очікувати, що аудиторії будуть задоволені отримати лише одну версію цього контенту. Навпаки, він має бути відредагований для кожної з платформ, насичений графікою, розробленою під кожну платформу окремо, та доповнений необхідною відео підтримкою. Крім того, усе це має бути зроблено з невисокими витратами, як ми вже звикли.
Аудиторії залишаються лояльними до платформ, що обіцяє певний позитив окремим видавцям.
У найближчій перспективі тиражі друкованих видань лишатимуться відносно стабільними. Читачі, схоже, будуть готові платити за те, щоб тримати паперові версії у руках, а вкладення, як і раніше, будуть забезпечувати дуже серйозний внесок у дохід таких видань. Отже, друк залишиться у структурі постійних витрат на певний час.
Що до цифри, де ясно бачимо зростання використання мобільного доступу, аудиторії, що читають з екрану комп'ютера, залишаються важливими, особливо протягом робочих годин у будні дні.
А коли ми дивимося на тенденції у царині планшетів та смартфонів, бачимо, що рівень проникнення планшетів у Північній Америці є меншим 60%, у той час як для смартфонів ця цифра знаходиться у діапазоні 90%. Планшети також зсуваються у категорію пристроїв, які залишаються вдома, залишаючи смартфон єдиним по-справжньому мобільним пристроєм для споживача.
В кінцевому рахунку, усі чотири платформи будуть залишатися важливими у перспективі, де можна щось планувати. І критично важливо мати стратегію для кожного з них, дуже чітко вимірювану картинку щодо аудиторії та бізнес-план, який відображатиме реалії вашого ринкового середовища.
Оригінал цієї публікації – тут: http://www.inma.org/blogs/value-content/post.cfm/research-shows-audiences-are-more-loyal-to-single-platform-than-expected