Медіа експерти обговорили, що треба робити, щоб учасники медіаринку відмовились від «джинси». Диспкусія відбулась 7 липня в межах круглого столу «Політична реклама в Україні: стан та проблеми нормативного регулювання». Захід організувала ГО «Телекритика» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США та партнерства НСЖУ.
В обговоренні взяли участи медіаексперти, окремі представники телеіндустрії, представники Міністерства інформаційної політики, Комітету виборців України, Всеукраїнської рекламної коаліції, Інституту медіаправа, УАВПП та інших галузевих організацій.
Одне з основних питань, на якому сконцентрувались експерти – чи потрібно забороняти політичну рекламу. З цього приводу думки учасників дискусії дещо розійшлись.
Юрист Інституту медіаправа Віта Володовська зазначила, що політична реклама сьогодні не несе інформаційного навантаження та використовується як інструмент маніпуляції думкою виборців. Крім того, значний ефірний час викуповують великі політичні сили, а малі партії не мають змоги донести свої меседжі у такий спосіб. Тому, як зауважила пані Володовська, Інститут медіаправа виступає за повну заборону політичної реклами на телебаченні та радіо – хоча й поступово.
Однак, якщо уявити повну заборону, наслідком може бути збільшення кількості джинси, зазначила Наталя Лигачова, голова правління ГО «Телекритика». Згідно з моніторингами теленовин, які здійснює «Телекритика», передвиборчі кампанії характеризуються великою кількістю матеріалів з ознаками замовності – якщо ж реклама буде заборонена, то вірогідно, що ця кількість ще більше зросте.
З цим погодилась і Наталя Линник, заступниця гендиректора Комітету виборців України: «Повна заборона може призвести до збільшення джинси в рази. Ми виступаємо за покрокові запобіжники для використання реклами як інструменту маніпуляції». Пані Линник зазначила, що найкраще було б розробити «план ступеневих змін» та зафіксувати його у виборчому законодавстві, за що й виступає Комітет виборців: «Наприклад, можна збільшити тривалість рекламних роликів від 30 секунд до трьох хвилин – щоб це було інформування, а не зомбування. Також можна обмежити витрати на рекламу у виборчих фондах, і загалом необхідно чітко прописати звітування по виборчих фондах».
Олексій Погорєлов, гендиректор УАВПП, наголосив, що доки не буде конкурентного медіаринку, доти буде існувати джинса, а політична реклама лишатиметься незамінним джерелом прибутку для ЗМІ – в тому числі друкованих Він також підкреслив, що за останні роки держава не вживала жодних заходів , аби налагодити медіа бізнес та діалог з ним.
Учасники дискусії обговорювали, які є найефективніші способи подолання джинси у нинішніх умовах. PR-консультант Сергій Сироватка вважає, що методи жорстких заборон не будуть працювати – найкраще, аби держава створила такі умови, в яких ЗМІ буде вигідно не транслювати замовні матеріали. «Потрібно зібрати основних гравців медіаринку разом та почати з ними розмову, пояснивши, що наша ціль – отримати ситуацію, коли немає джинси – що пропонуєте ви? Всі державні органи мають зробити паузу і почекати, що скаже ринок, – зауважує пан Сироватка. – Щоб був результат, їм потрібно сказати: якщо ви дотримуєтесь певних правил, то взамін отримуєте пакет стимулів , які дозволять вам стати фінансово незалежними і відмовитись від джинси. Тобто починати розмову слід не із заборони, а саме зі стимулів , тоді буде зацікавленість гравців».
Більшість присутніх також погодилися з тим, що найбільш дієвим інструментом вирішення проблеми з недобросовісною політичною рекламою та джинсою може бути саморегуляція в медійній сфері. А роль держави та законодавців має полягати в стимулюванні та заохоченні головних гравців до неї.
За результатами дискусії буде розроблена та оприлюднена система кроків, яка може стати своєрідною дорожною картою для врегулювання політичної реклами та подолання політичної джинси.